Довкола гляну…. яка краса,
Сніжок дарують, нам небеса,
Єство сприймає свіжий подих,
Як мало днів, таких погожих.
Зима казкова увірвалась,
Звичайно я, не сподівалась,
Ловлю сніжинки у забаві,
Блиск сонця, наче у заграві.
Летять, як пух, срібні, біленькі,
Чарівні, серденьку миленькі,
Хоча й холодні все байдуже,
Люблю я вас й цю пору дуже.
Зима казкова увірвалась,
Звичайно я, не сподівалась,
Ловлю сніжинки у забаві,
Блиск сонця, наче у заграві.
Йду крок за кроком, відчула скрип,
У кучугурі вітрець затих,
Дав волю перлам політати,
Кружляти в танці, втіху мати.
Зима казкова увірвалась,
Звичайно я, не сподівалась,
Ловлю сніжинки у забаві,
Блиск сонця, наче у заграві.
Най наберу снігу в долоню,
Та й душу мріями наповню,
Червоний кінь принесе вдачу,
Нам мир і щастя, віру в любов.
Зима казкова увірвалась,
Звичайно я, не сподівалась,
Ловлю сніжинки у забаві,
Блиск сонця, наче у заграві.
Най наберу снігу в долоню,
Та й душу мріями наповню,
Червоний кінь принесе вдачу,
Нам мир і щастя, віру в любов.
13.01.2026 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2026
автор: Ніна Незламна