[i]Артур Олександрович Пушанко
(30.12.1993 р. – 19.07.2014 р.)
м. Житомир
Сержант, командир відділення 2-ої аеромобільно-десантної роти 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ої окремої аеромобільної бригади Артур Пушанко з перших днів став учасником антитерористичної операції. Спочатку був Крим, потім м. Слов’янськ, згодом особовий склад перекинули під Луганськ.
Загинув 19 липня 2014 р. у бою під Лисичанськом у Луганській області. Разом з Артуром загинули: капітан М. Савченко, солдат Ю. Ляпін, солдат О. Клим та старший солдат М. Бурлак.
Місце поховання: м. Житомир, Смолянське військове кладовище.
[/i]
Загинув смертю він хоробрих
Під Лисичанськом у бою.
З характером: сміливим, добрим,
Завжди був в тонусі, в строю.
Артур умів розвеселити
Та підбадьорити бійців,
Умів також сепарів бити,
Від нас їх вигнати хотів.
Під Лисичанськ з Слов’янська й Криму
Прибув із досвідом боїв.
Відважним він був командиром
Й себе у битвах не жалів.
І там, на підступах у місто,
Собою прикривав бійців.
Сепари не спинялись лізти –
Він боронився як умів.
Живим Артур не повернувся –
Не дочекалися батьки.
У горі тато і матуся…
В зажурі дні пливуть й роки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055168
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2026
автор: Ольга Калина