На обличчі го́лочки криги і вогню.
Я тебе від лютого вітру затулю,
Вужиком за пазуху шлях пролоскочу
І гарячим подихом щось зашепочу
Про цукрові вулички, срібло на плечі,
Що в тебе́ під курткою те́пло, мов в печі…
Загадаю пустощів на січневий ріг.
І від сміху змучені упадемо в сніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055156
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2026
автор: Емма Конвалiя