Ти зас-ніжила мене поцілунками,
І волоссям затопила, як хвилями.
Твої дотики по тілу - малюнками.
Ми поєднані коханням та мріями.
Як морозиво - тебе ніжно лизкаю.
Ледь прикусую. Ти стогнеш, розпалена.
Ми прискорюємось - й блискавки бризкають.
Злива.
Повінь.
Ну, а ми - засинаємо.
Ти та я - то щось за межами всесвіту.
Щось складне-просте та бісовські-янгольске.
...Та , нажаль, вже завтра я від тебе піду,
Бо родини із відпусток вертаються.
12 січня, 2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2026
автор: Андрей Кривцун