[b]ПІСНЯ[/b]
Мрійники, мрійники
Мрійники навколо нас
Нам сказали: «Так треба. Так правильно. Так роблять усі ».
Їм роздали плакати — як обладунки систем.
На телевізор молився, екран був святий,
А вигадка стала чужою головою.
Нам пообіцяли порядок і незалежнiсть,
Пояснили, де ворог, і призначили головного.
І ми пішли — не від злості, не заради грошей,
А повіривши в картинку, красиву, брехню.
Мрійники, мрійники
Мрійники навколо нас
Вони вірили — правді з трибун і екранів,
Герой — той, хто мертвий, якщо «правильний» він.
Запитання —то зрада, сумнів — гріх,
А мовчання цінується більше, ніж у'спіх.
І коли нас не стало — ми в землі, без імен,
Виявилося: фантазія — найгірший ворог.
Не куля вирішує, не вибух і не ніж,
А те, у що віриш, коли ти йдеш.
Мрійники, мрійники
Мрійники навколо нас
Фантазія — солодка, сильна й брехня,
Вона каже: «Ти правий», — і веде під ніж.
Їй не боляче, не страшно, вона вже в крові,
Вона виживе там, де загинуть живі.
А ті, хто залишився — з порожніми пустими очима ,
Кажуть: «Ми не знали... ми вірили».
Але війна не віра —
Не врятує довіра.
І якщо коли-небудь стане темно,
І знову закличуть під одне полотно —
Згадай тих, хто повірив і поліг назавжди
Через чиюсь фантазію, слова, брехню чужу.
Мрійники, мрійники
Мрійники навколо нас
Не всі, хто вірить, — злі.
Не всі, хто загинув, — сліпі.
Але кожна війна
Починається з фантазії,
Якій повірили занадто буквально,
Казали кохання врятує світ.
То чому ж знову -
Війні - привіт!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2026
автор: oreol