Не однакові, по правді зовсім протилежні,
Як буря й штиль, холодне і гаряче.
Вона - жива, відверта, надто ніжна,
Він - стриманий, серйозний і терплячий.
Не однакові, у цьому сіль і цукор,
До краю відверті спільні розмови...
Коли його голос відлунює стуком
У серці палає іскра любові.
І ночі безсонні, і дні невиразні
Заповнюють кава, спільні фантазії.
Маршрути думок наче у лабіринті,
Зникають... з'являються свіжі - нові.
І в цьому щось є до болю приземлене,
Терпке і занадто таке особисте...
Світ бачив багато, іронічно одне -
Не однакові стали жадано блИзькі.
©Marmeladka Тетяна Андреєва
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055110
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2026
автор: marmeladka