МОЄ ЖИТТЯ
І знову світло десь гуляє.
А я у темряві сиджу.
Звичайно настрою немає.
Ну що...щось зараз напишу.
Щоб сум кудись геть відігнати,
Згадаю молодість свою.
Згадаю море і Карпати.
І все ,що до цих пір люблю.
Веселі дні і КВНи,
Гуртожиток свій заводський.
Куток червоний, а в нім сцену.
І голос друзів молодий.
А потім вже сім'я, в ній діти.
І так життя пішло вперед.
Та був ще час і порадіти.
Дитячий слухати секрет.
Це ж так було цікаво, смішно.
І з ними й сам малим стаєш.
Приємно все ішло успішно.
Ти всю любов їм віддаєш.
Тепер сама бабуся тричі.
І навіть правнучка вже є.
Вони у мене всі найкращі.
Отак життя іде моє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2026
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук