Бентежить душа без зупинки,
Несила збагнути стосунки,
Що може незрілість навчити?
Від щастя приймаю пігулки.
Вбачаю людину відразу,
І висновок ніби готовий,
Та тільки думками втішаюсь,
Де колір рожево-бузковий.
Потому обпалюю крильця,
Неначе маленька комашка,
Злетіла і швидко втомилась,
Хотіла кохання дивачка.
У полум'ю нащо згоряти,
Якщо не знаходиш довіри,
Немов парасольки кульбаби,
Втікали амурові стріли.
А Всесвіт митарства всі бачив,
Оту метушню безконечну,
Натомість безглуздій омані,
Ділився він мудрістю щедро.
Будь цілісна, щоби зникала,
Потреба... її половина,
Знайшлось аргументів чимало,
Наповнена жінка, щаслива.
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2026
автор: liza Bird