А вам сняться страшні сни?
А ви їх записуєте?
Сон.
Сад, залитий сонцем по вінця. Вишень так багато, наче Бог бездонний мішок з червоними намистинами зачепив, порвав і намистини рогзубив. І - це у моїх снах найстрашніше - абсолютна, просто потойбічна тиша. Втім, на одному з дерев хтось причаївся. Ховається. Вишні їсть. Підходжу. Це Смерть йшла повз у своїх невідкладних справах, але побачила вишні, не втрималася - дитинство пригадалося у едемському саду - влізла на вишню вишень поїсти. Аж тут - я. Смерть дивиться мені в очі. Морок прокрадається зсередини. Тиша сонячна, але моторошно мертва. Це триває мить. Потім Смерть обертається вороною і, регочучи, - перший і єдиний звук у цьому сні - летить геть.
...я в лікарні. Аналіз крові крові у моїй крові не показав - лише вишневий сік. А під ребром у мене вишнева кісточка. Колись вона проросте. І на мене - вишню - сідатимуть ворони.
Кар.
До вареників з вишнями чишо?..)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055048
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2026
автор: Меланія Дереза