Зустріч у чаті, три фрази, і в ліжко,
Жодних історій, лиш келих і сміх.
Душа не важлива, а гарнее личко,
Та місто на ранок, зітре спогади всі.
Дотик не гріє… Все таке тимчасове,
Звідки, куди та вже значень нема,
Любов – це сюжет із книжок випадкових,
А в нас тільки попит, бажання здола,
Кохання тут має конкретний дедлайн –
Тиждень чи вечір ну максимум місяць.
Серце в нас вкрали? Та ні то обман,
Тіло віддали… І душу – під підпис.
Завтра прокинемось, в різних містах,
Хтось вже напише новий діалог.
Світ почуттів став безликим в гріхах,
Любов загубилась в потоці тривог…
Зустрілись, сміялись, в обійми – і все,
Завтра вже інше ім’я у віконці.
Серця не потрібні, доки тіло несе,
І кохання мов дим у розбитій коробці.
Швидкі поцілунки, розставання – ще швидші,
І спогади тануть, мов сніг навесні,
Та часом у тиші, в самотні хвилини,
Хтось хоче почути: “Ти для мене один”.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2026
автор: Вірсавія Стрельченко