Прогорнула стежечку до хати,
Може хтось надумає прийти.
От би так дорогу відшукати
Від воріт до світлої мети.
Де не чути ні сирен, ні дронів,
Й не летять ракети вогняні.
Лиш калини ягідки червоні
Мов жаринки сяють в далині.
...Не знайти таких доріг віднині,
Зруйнувала кожну з них війна.
А моя стежина в Україні
До порогу рідного - одна.
Скільки днів ще пролетить - не знаю,
Скільки років? може, пів життя.
Я ж в снігу доріжку прогортаю
У своє найближче майбуття!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2026
автор: majra