Причастися Йорданською водою,
Якщо думаєш, що всі ми помремо.
І очисти душу від гріха тяжкого,
що навіяло тобі вселенське зло.
Ти чому бажаєш друзям смерті?
Забери собі свої слова !
Ні добра в них, ні підримки! Вони темні!
Ти не матір нам, не Бог, і не суддя!
Ти далеко заховалась, і не знаєш,
Як згасають людські мрії у війні,
А надія усе рідше зацвітає,
Коли друг твій не від старості "іде".
Ці жахіття не триватимуть тут вічно,
Але я не хочу чути зверхніх слів.
Вперто переконує мене майбутнє:
Україна буде! Хоч і протилежного хтось так хотів.
Не хвилюйся, все у тебе буде добре!
Ми й швейцарцям допоможемо в біді!
Ті, хто ще стоїть на горизонті,
Разом переможемо в святій війні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2026
автор: MAD_muazel