Пережити цю зиму і знову отримати крила,
Що дарує кохання і перше весняне тепло.
У душі теплий вітер наповнить рожеві вітрила,
І курли журавлине поставить мене на крило.
Я у цій високості до тебе крізь хмари полину,
Принесу в подарунок тобі весняного дощу.
Поведу в наше літо, в тепло, в заметіль тополину,
Я візьму твою руку і ніколи не відпущу!.
Наші душі омиють ранкові посріблені роси,
Прошепочуть про вічність ласкаві й п’янкі спориші.
Я вплету тобі сонце у світлі розпущені коси,
Щоб весна ця ніколи не згасла у нашій душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055007
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2026
автор: Анатолій В.