ГОЛОВНЕ Я ЖИВА
Не пиши про шахеди.
Не пиши про війну...
А куди ж все це діти,
Як трясеться вікно?
Гучно лає собака.
Під диваном вже кіт
У дворі дуже ярко .
Щось упало, горить.
Перелякані люди
Поспішають в метро.
Скільки все це ще буде,
Рідне місто Дніпро?
Тільки що об'явили:
"Відпочиньте, відбій..."
-Піднімаюсь з підвалу.
Ой же Боже ти мій...-
Каже жінка й сміється
-Слава Богу жива.
Тільки торт на асфальті,
На машині вино.
Після свята лишилось.
На балкон понесла.
Ну нічого...так сталось.
Головне - я жива-
Скільки ж так будем жити?
Плаче гірко душа.
Як же ви нам набридли.
Путін, дурь завершай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054973
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2026
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук