Принцип Аристида

Жила  в  Афінах  одна  хороша  людина,  причому,  як  не  дивно,  з  числа  представників  влади,  а  якщо  вже  зовсім  точно  -  правитель  і  полководець.  Звали  його  Аристид,  на  прізвисько  Справедливий.  Тому  що  був  він...  насправді  справедливим.  
І  ось  вам  приклад.

Одного  разу  йшов  він  вулицею  рідного  міста,  а  діло  було  якраз  у  період  голосування,  коли  жителі  вирішували,  який  політик  гідний  залишитися  на  своєму  місці,  а  кого  треба  прогнати  (демократія,  що  поробиш!).  
Причому  свою  думку  вони  висловлювали  досить  своєрідно:  розбивали  на  центральній  площі  амфори,  кожен  брав  черепок  і  видряпував  на  ньому  ім'я  того,  кого  він  не  хоче  більше  бачити  біля  керма  влади.  
А  оскільки  черепок  цей  грецькою  називається  ὄστρᾰκον,  усю  цю  процедуру  нарекли  словом  "остракізм".

Так  вот,  зустрівся  Аристиду  якийсь  представник  нижчих  верств  суспільства,  який  мав  право  голосувати,  але  ось  біда  -  був  безграмотним,  а  тому  попросив  благородного  чоловіка  допомогти  йому,  написати  на  черепку  потрібне  ім'я.

-  А  кого  писати?  -  запитав  Аристид.  -  Чиє  ім'я?

-  Та  напиши  "Аристид",  -  сказав  перехожий.

-  А  що  такого  поганого  зробив  тобі  цей  чоловік,  якщо  ти  хочеш,  щоб  його  прогнали  з  посади?

-  Та  задовбав  він!  Тільки  й  чуєш  про  нього:  "Арістід  Справедливий,  Арістід  чесний,  Арістід  розумний!"  Скільки  можна?  Набридло  слухати,  який  він  хороший!  Аж  нудить!

Почувши  це,  представник  законної  влади  нічого  не  став  говорити,  а  просто  надряпав  на  остраконі  своє  ім'я,  віддав  його  тому,  хто  голосував,  і  пішов  далі.
Він  зробив  це,  знаючи  що  цей  черепок,  можливо,  стане  6000-м,  і  саме  через  нього  народ  вкаже  йому  на  двері,  тобто  засудить  його  до  вигнання  (що  в  підсумку  і  сталося).
ПРИНЦИП  АРІСТІДА  полягає  в  тому,  що  надто  хороших  (розумних,  чесних,  справедливих,  талановитих,  ініціативних)  народ  загалом  не  надто  шанує  і,  м'яко  кажучи,  просто  недолюблює  і  прагне  їх  позбутися.  Тому  що  такі  люди,  порівняно  із  середньостатистичним  громадянином,  надто  позитивні,  а  отже,  йому  підсвідомо  неприємно  віддавати  свій  голос  за  таких  ось  "непорочних  святош".  
Краще  замість  них  прийдуть  свої,  ті  що  володіють  набором  тих  самих  вад,  як  у  всіх!  
Ми  ціх  зрозуміємо  і  пробачимо.  А  не  будемо  ставити  над  собою  того,  хто  всім  своїм  виглядом  нагадуватиме  нам  про  нашу  ущербність...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054959
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2026
автор: I.Teрен