Рожеву шаль накину я на плечі,
Про тебе буду мріяти завжди,
В зимовий і самотній нині вечір,
Шукатиму в думках твої сліди…
Зігріюсь вмить, твої в`явивши руки,
З тобою мій коханий є тепло,
Коли морозний вечір тче розлуку,
Коли округу снігом замело...
Накину я тепленьку шаль на плечі,
І ти приїдеш, добре знаєш тракт…
Моє кохання виплесне всі речі,
Щоб нас обох утішити від втрат…
Тебе, мене, коли нещасна доля,
Розлукою лягла між двох доріг.
Але, любов взаємна має волю -
Вона дала нам шанс і оберіг…
В зимовий вечір усмішки засяють,
Згадаємо весільний гарний вальс,
Та слів кохання щирих цілу зграю,
Подякуємо за останній шанс…
2026 за мотивами 2016
Фото автора і рожева шаль яку я зв`язала власноруч гачком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054957
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2026
автор: Тетяна Іванова - Юртина