Мені знову наснились блавати*
Поміж зрілого жита у полі...
Ніби очі твої волошко́ві,
Мені знову наснились блавати...
Та чи доля у тім винувата,
Що усе промайнуло поволі?
Сантименти відцвілі та кволі...
Та чи доля у тім винувата?
Чи були ми готові до втрати,
Чи втрачали себе мимоволі?
Все хотіли уникнути болю...
Чи були ми готові до втрати?
Мені знову наснились блавати...
09.01.2026
*блава́т – волошка
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2026
автор: Олена Студникова