Запах землі у косах --
не ладан -- грунт.
Вітер. Лаванда. Правда ще не відмита.
Будеш зі мною в трави вести табун.
Я босонога, та,
що виходить з жита.
Тінь над житами
виросте й промине.
Теплі долоні. Соняхи. Мак зіркатий.
Свідки спитають, нАщо знайшов мене?
Сонце в зеніті
також не дасть збрехати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054940
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2026
автор: гостя