Російськомовний виродок орди
за хліб і сіль нашій землі невдячний
дивись, твоїх трудів зійшли плоди –
он полчища ідуть свинособачі.
Країну роздирає люта пря.
На полі брані тіл криваві шмаття…
Московська ж церква славить упиря
і каже: з росіянами ми браття.
Який для мене брат російський кат?
Яка сестра в кокошнику беззуба?
Ми від степів Донецьких до Карпат –
династія Трипільського тризуба,
ми вольниці козачої сини,
повіки вам не порівнятись з нами
нащадки наші вої, пластуни –
ніколи не народяться рабами.
09.01.26р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054932
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2026
автор: Микола Соболь