У венах виродка немає крові -
у жилах нелюда смола тече.
Хрестами всіяно - хрести дубові.
І кожен з них вже не болить - пече.
Диктує правила, щурячо щуриться -
сміється реготом - піна зі слів.
Вже надто довго на цім світі нудиться -
Занадто всього є, занадто днів.
У венах нечисті немає крові,
від того кров є на брудних руках.
В багряний змочено хрести дубові.
Сльозиться небо, розмиває страх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054930
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2026
автор: Ксенія Фуштор