ЗЛО ОРДИНСЬКЕ НЕ ЗАСНУЛО
Уже й Різдво у нас минуло,
Та не закі́нчилась війна,
І зло ординське не заснуло,
Не щез наві́ки сатана.
Не розчинилися потвори,
А й нищать неньку нашу й люд,
Несу́ть біду надалі й горе...
Коли ж над ними Божий суд?
І лізуть так, як метастази,
Торкнутись всьо́го – мрія в них,
Позбутись треба нам зарази,
Щоб вражий дух наві́ки стих.
Хотіли Київ звірі взяти,
Зайшли потвори у Херсон,
З лиця землі́ усе стирати –
Це передсмертний в всіх них сон.
Ще й Соледар упав у око,
Й Бахму́т у них, немов більмо.
Потвори нищать все жорстоко,
Цей план народжувавсь давно.
З лиця землі́ стирали Харків,
І полюбився їм Дніпро.
Набралось тих ординських па́рхів,
Зайшли до нас убивці й зло.
Молімось, щоб почув Всевишній,
Щоб ПЕРЕМОГУ здобули́,
Аби в садах цвіли́ в нас вишні,
Аби цвинта́рі не цвіли́.
10.01.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2026
автор: КОРОЛЕВА ГІР