Зоря на зимнім небосхилі,
Дарує світло нам усім,
Спливають дня останні хвилі,
Святвечір стукає у дім.
Брикають весело ягнятка,
Схилились низько пастушки,
Лежить у яслах немовлятко,
Спаситель наш на всі віки.
Де б я не був, що б не робив, куди б не їхав,
В який би край мене і з ким не занесло,
Для мого серця є завжди найбільша втіха,
Я повертаюся додому на Різдво!
Для мого серця є завжди найбільша втіха,
Я повертаюся додому на Різдво!
Зима за вікнами чаклує,
Морозом, вітром і сніжком,
А нас Господь усіх частує,
За щедрим, затишним столом.
Лунають голосно колядки,
Христос родивсь! Славім Його!
У кожен дім приносять згадку,
Про Бога нашого Різдво!
Співають ангели на небі,
В таємнім мареві сніжин,
Усім-усім радіти треба -
На світ з'явився Божий Син!
На в царскім золотім палаці,
А у печері між волів,
У Віфліємі, по пророцтву,
Сів на престолі Цар Царів!
Де б я не був, що б не робив, куди б не їхав,
В який би край мене і з ким не занесло,
Для мого серця є завжди найбільша втіха,
Я повертаюся додому на Різдво!
Для мого серця є завжди найбільша втіха,
Я повертаюся додому на Різдво!
Де б я не був, що б не робив, куди б не їхав,
В який би край мене і з ким не занесло,
Для мого серця є завжди найбільша втіха,
Я повертаюся додому на Різдво!
Для мого серця є завжди найбільша втіха,
Я повертаюся додому на Різдво!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2026
автор: Костянтин Вишневський