Про добро нам можна говорити
Без кінця та краю в світі цім,
Та найкраще все ж таки робити
Нам його без винятку усім.
Руку допомоги простягнути
Тим, хто потребує в час скрутний
В нас її, а не їх оминути
Байдуже, мовляв, час непростий
У країні всій – це означає
Проявити світлі почуття
Щиросердно, ті, які, хто знає,
Порятують їхнє бо життя.
Хто сказав, що зовсім неможливо
Врятувати світ весь від біди?
Я ж упевнений у тім, що диво
Станеться це, та, якщо завжди
Будемо ми всім допомагати
Дійсно всім, хто допомогу ту
Потребує. Варто пам’ятати
Добре всім цю істину просту
І добро на світі цім робити
Виключно всім, всюди й повсякчас,
Щоб на нім лише щасливо жити.
Лиш тоді настане світлий час,
Темний, як вогонь палкий, спаливши
Зовсім, повністю, цілком, ущент.
Жити будемо, добро творивши,
Прийде до усіх нас цей момент.
Певен я, що кожен з вас це знає.
Я лише нагадую це вам,
Сумнів вас про це хай оминає!
Значення велике цим словам
Давши, їх усіх як слід збагнувши,
В них, неначе в морі тім, умить
Тілом, серцем і душею потонувши,
Я добро вас закликаю всіх творить.
Євген Ковальчук, 19. 12. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2026
автор: Євген Ковальчук