Ген отам за селом,
Дуб стояв зелений,
Тож усі хто з гріхом,
Не держіть секрети.
Ось стежинка веде,
Там де шелест листя,
Не до кожних дерев,
Підійти ділиться.
Обіймає стебло,
У сльозах красива,
Той же бачить нутро,
Мов зійшла озима.
Всі думки в ниточки,
Враз закрутить сміло,
Зашумлять гілочки,
І проб'ється світло.
Ой дубочок, дубок,
Недарма тут виріс,
Полюбляє жінок,
І відверту щирість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2026
автор: liza Bird