Ловить місяць у небі сніжинки,
І з любов'ю всім людям дарує.
А вони, немов тії хмаринки.
З ними місяць в обнімку мандрує.
Заглядає у парк - там кохання.
Він сніжинок туди запустив.
Жаль цілунками до розтавання
Від любові не захистив.
Дмухнув вітер і знов ціла зграя
Закрутилась у місячнім сяйві.
Заіскрились, як зіроньки зрання.
Й танцювати пустилися жваві.
Підхопили той місяць й на небо
Понесли на кружавній перині.
Обминули хмаринки далеко.
Щоб світити міг всій Україні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054844
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2026
автор: Надія Тополя