Присвяти мені вірш-епітафію, рідний мій січню!
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.
Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже не радує серце моє кришталевий пейзаж.
Напиши пару слів від душі на моїм обеліску
Про обмануту віру, на скельця розбитий вітраж.
Заспівай наостанок довірливу пісню дитинства
І в дорогу мені поклади тихий спокій душі.
Ніжно-ніжно накрий білим снігом і чорним батистом,
А яким я був справжнім - нікому, прошу, не кажи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2026
автор: Артур Дмитрович Курдіновський