Бути у Всесвіті, поруч - між пауз і ком,
У тишині, між безжальних штормів і вітрів.
Бути крізь темінь, вагання і світу всіх змов,
Стати надією й ніжністю, серцем твоїм.
Не ідеальною, й зовсім не так як усі
Жити і з гідністю встояти там, де штовхають.
Холод, зима - замерзають десь душі й тіла...
Ціниться справжнє, де просто тебе обнімають.
Де є ще шанс і на дотик, на шепіт, на звук,
Де є молитва за тебе і просто, щоб поряд.
Шторм змінить курс, штиль проб'ється між стук
Серця, що вірить й чекає лишЕ на твій погляд.
Тиша, уява, тіні - і все в мені
ВЕсну і літо малює, щоби зігрітись.
Все, що у мене є зараз - тільки ти!
Цього мені достатньо аби тут назАвжди лишитись.
©Marmeladka Тетяна Андреєва
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054787
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2026
автор: marmeladka