Там, де блукають ду́ші у пітьмі,
Шукають вихід з лабіринту снива,
Де підсвідомість надто галаслива
Перечить вперто шепоту терпінь,
Де плин думок у часі в'є шпагат
Який петлею над тілами висне,
А у нотатках долі слово прісне
Вдяглося в мотлох з емоційних шат,
Там німото́ю в кра́пельці води,
Що у прозорість вбрана кришталеву
Над невиче́рпним океаном мрева,
Наснюсь тобі у млосний час доби:
Відчуєш безголосся говірке́
У просторовій тиші піднебесся,
Але навряд чи вгору піднесешся,
Коли чуття утримує гірке...
2025 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2026
автор: Олена Студникова