Мить настала потрібно прощатись
за відльотом птахів зразу листя відліт
кінець літа - цю тему банальну відзначило соло гітари
поселився я зараз на схилі горба
на всю стіну вікно тому видно в деталях
чагарі верболозу голі верби мій берег
все розгорнуте горизонтальним пасмом - млява річка
інший берег високий стрімко падає в діл
показав він нарешті те в чім мусив зізнатись
глей пісок вапнякову породу шматки чорнозему
і знесилений ліс що оплакує ліс
я щасливий тому що нарешті ніяких ілюзій
сонце світить недовго натомість дає
зорь вечірніх спектакль чудовий дещо в стилі Нерона*
я спокійний потрібно прощатись
набувають тіла наші колір землі
[i]* Велика пожежа в Римі в липні 64 року знищила майже все місто. Підпал приписують імператору Нерону
[/i]
[b]Zbigniew Herbert Pożegnanie[/b]
Chwila nadeszła trzeba się pożegnać
po odlocie ptaków nagły odlot zieleni
koniec lata - temat banalny to znaczy na gitarę solo
mieszkam teraz na stoku wzgórza
okno na całą ścianę więc widzę dokładnie
gęstą sierść wikliny nagie iwy to jest mój brzeg
wszystko rozwija się w horyzontalnych pasmach - leniwa rzeka
drugi wysoki brzeg stromo spadający w dół
objawia wreszcie to co musiało być wyznane
glina piasek wapienne skały płaty czarnoziemu
i wątły teraz las opłakujący las
jestem szczęśliwy to znaczy wyzbyty złudzeń
słońce pojawia się na krótko ale za to daje
spektakle wspaniałych zachodów trochę w guście Nerona
jestem spokojny trzeba się pożegnać
nasze ciała przybrały kolor ziemi
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054735
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2026
автор: Зоя Бідило