Тебе не забула, коханий,
Твій подих, що поряд, усмішку.
Ті дні, коли був ти жаданий,
Й так тихо сопів у подушку.
А я милувалась тобою,
Твоєю поставою, торсом.
Думки проносились габою,
А я упивалась комфортом.
А я упивалась любов’ю,
Коханим моїм чоловіком.
Здавалось, слова, що я мовлю,
Господньої волі привітом.
Єдиним чуттєвим пізнанням,
Де душі - одне спільне ціле.
Вривались тим в сонне світання,
Навсе, тільки двом зрозумілим.
05.01.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054721
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2026
автор: Валентина Ланевич