СНІГ
(авторський переспів)
Я втіху віднайду і в холодах зимових,
Лише, щоб чистий сніг не танув до весни.
Думкам довірю суть сердечної розмови,
Хай світлом білий сніг виблискує мені.
Чи розглядали ви мереживо сніжинки?
Ви чули?.. Але ні, іде нечутно сніг.
Застелить всі шляхи і потайні стежинки,
І ляже до весни пробаченням за гріх...
Схоронить, знаю, все, чим осінь наболіла -
Її дощі та сум, з нечутним вже "прости"...
Пожухлий помаранч прикриють білі крила,
Йому вмирати там ще довго - до весни...
Спокійно від снігів і на душі світліше,
Сніжинка креслить шлях від неба до землі,
Надію хай мою зимовий сон колише,
Що в землю не піду,
як сніг в кінці зими...
15.12.2025
© Тетяна Даніленко
СНЕГ
И в зимних холодах я нахожу отраду -
Пусть только чистый снег не тает до весны.
Мне многое понять и передумать надо,
А вечерами снег спасёт от темноты.
Вы видели вблизи узор снежинки павшей?
Вы слышали?... Но нет, идет неслышно снег.
Застелит все пути и все тропинки ваши
И ляжет до весны прощением за грех.
Он знает, как сравнять все кочки и ухабы,
И успокоить грусть, и вечность доказать,
И осени былой забытые наряды
Прикрыть и до весны позволить им лежать.
Спокойно от него и на душе светлее...
Снежинка чертит путь от неба до земли,
И чуден тот полёт, и хочется мне верить,
Что в землю не уйду,
как снег, в конце зимы...
16.01.2021
© Тетяна Даніленко
https://www.stihi.in.ua/ua/avtor.php?author=52598&poem=363988
Ілюстрація - картина Віктора Зарецького
"Зимовий ліс", 1987
Свідоцтво про публікацію: №0050011620251217
© Тетяна Даніленко, 2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054706
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2026
автор: Тетяна Даніленко