Ми потонемо вдвох у безмежжі світанку,
Де реальність і казка сплелися в одне.
Буде вечір тривати від ранку до ранку,
Час зупиниться, в наших обіймах засне.
І ніхто не розірве це коло магічне,
Що коханням яскравим тримає обох.
Ми напишемо разом історію вічну,
Де за свідка у нас — тільки всесвіт і Бог.
Хай вогонь цей палає, не знаючи втоми,
Розсипаючи іскри у ніч золоту.
Ми нарешті знайшли шлях до спільного дому,
Крізь тумани розлук і вітрів самоту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2026
автор: Анатолій В.