СПОГАДИ
Дев'ятий рік тебе немає.
Не бачу я твоїх очей.
Як тільки я про все згадаю...
Сльоза сама собі тече.
Я тільки потім зрозуміла
Що значила для мене ти.
Та я ж завжди тебе любила.
Хоча не все було простим.
Пробач, матусенько, можливо
І в мене був якийсь огріх.
Не завжди ти була щаслива.
Пробач, якщо і мій був гріх.
Та я старалась, як можливо,
Навчить нещастя обійти.
Щоб ти була хоч чуть щаслива.
Старалась в цім допомогти.
Та так життя розпорядилось,
Все вийшло просто, як було.
Чомусь у тебе я навчилась.
Тепер з роками все прийшло.
Ти почивай , моя матусе.
Все добре буде в усіх нас.
Завжди із згадками борюся.
Та пам'ятаю увесь час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054661
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2026
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук