Засніть, мої розтерзані бажання,
Складіть мечі. Програли ми цей бій...
Нехай поразка перейде в мовчання —
В терпкий сонет розвіяних надій.
Сховайте кігті, дикі владні птиці,
Не бийте крил у марному бою.
На дні глухої, чистої криниці
Я душу горду спокоєм пою.
Засніть нарешті, змучені бажання.
Усе — у вир. На відчай. На межу.
Це заніміння — шлях самопізнання,
Сама собі цю месу відслужу.
Заціпни, болю. Охолонь, тривого.
Вернись у себе, наче ніж у плоть.
Нема нікого. Тільки я і вбога
Надія та, що з нами є Господь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2026
автор: Незламна