Звук
сад каменів
повертаюся
стежка
туга мінливості
із пустого колодязя неможливо напитися
ні луною
ні спогадом
утекло віддзеркалення
місце вічного спокою
пульс
наріжного каменю
і ні спраги
ні спротиву
ні ридання за втраченим
все що буде й що пройдено
серця ритмом позначено
серця ритмом оплачено
зсуви
паводки
повені
молодик гострий роздумом
спогляда відсторонено
- Чом ти, Місяце, бавишся із моїми стихіями?
Знаю, трохи лукавлю я,
Та отруєна щирістю
Власних прагнень та пошуків.
спів підводними водами
у саду відсторонення
камінь місяця
слухаю
- Тук-тук-тук...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054622
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2026
автор: Серафима Пант