Радість моя причаїлась у травах,
Пахне щавлем і нескошеним сіном.
Я ж вигораю у довбаних справах,
Наче в багнюці, тону у рутині.
Хто б розказав, як забити на «треба»?
Зверху махнути на все це рукою,
І з благодаті всезрячого неба
Десь на природі шукати покою.
Біля діброви, чи поля, чи лісу,
В мазанці посеред мальв і кульбаби,
Де розганяють омріяну тишу
Лиш цвіркуни, чи на озері жаби.
13.05.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2026
автор: ЛУЖАНКА