Жив я чесно, і тут раптом
Опинився у біді:
-Політичний ви злочинець,-
Так сказали у суді.
Почалося із простого:
Я з сантехніком Петром –
Пішли в бар, там випивали:
Він горілку, а я ром.
Я - двірник, буває, вип’ю,
Бо на холоді весь час,
А тут в барі так тепленько,
Розбудило мене враз.
І чого я став кричати?
Вибухало щось в мені:
-В нас корупція злочинна,
Треба знищити її!
Вже пора спитати владу,
Куди нас вона веде,
Бо такого вже безладдя
Ви не знайдете ніде!
В протоколі написали
(Аж роззявивсь в мене рот),
Що державний, незаконний
Я робив переворот.
Сиджу в камері і плачу…
І за що мені це все?
Жду вже місяць передачу,
Може, жінка принесе?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2026
автор: Катерина Собова