Дід Мороз несе свій міх.
А у нім дарунок-сміх
Радісний. На світі цім
Він несе його усім
Дітям, щоб вони життю,
Йдỳчи навстріч майбуттю,
Лиш раділи без кінця,
Доки їхні бо серця
Б’ються. Сміх той на вуста
Він кладе їм. Й розкіта
Личенько дитяче, мов
Гарні квіти, знов і знов,
І, мов сонечко, блищить,
Серце гріє, веселить.
І сміється серце те
Радісне та золоте,
Весело співа-бринить,
Як на світі добре жить,
Як йому навколо все
Лиш утіхоньку несе,
Від якої ще дзвінкіш,
Ще живіш та веселіш
Серденько сміється. Сміх,
Із якого море втіх,
Ллється, світ увесь сповня
Та із нього виганя
Смутки і жалі усі,
Радість у її красі
Всій вселя в людські серця
Й душі до життя кінця.
Євген Ковальчук, 14. 12. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054511
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2026
автор: Євген Ковальчук