В западинах вітру долонь…

***
В  западинах  вітру  долонь
Затиснуте  небо  зимове.
Сніжинки  торкаються  скронь,
Ведуть  безшелесні  розмови,
Стікають  струмками,  зомлілі,
Безслідно  зникають  на  тілі.

***
Тиша  промовляла  дзвінко  -
Втрапили  вітри  в  лабети  -
Захопили  перемети,
Мерзне  у  зими  колінко,
Не  зігріє  сонця  промінь,
Завивань  ущухнув  гомін.

***
Заховався  вітер  лячний
В  пазусі  нічних  видінь,
Зазирає  у  глибінь
Потаємних  володінь.
Звісно,  ніч  його  пробачить,
Розгойдавши  світлу  тінь
Загадкових  сновидінь.

***
Пелюсток  піруети,
Розтанцьованих  вітром,
Поцілованих  світлом,
Розмалює  сюжети
Білий  іній  на  шибі,
У  графічному  стилі,  
Монохромність  у  силі,
У  казковій  колибі  -
Наших  зустрічей  квіти,
Душ  відродження  в  цвіті,
Вічність  літа  у  світі
Дозволяє  хмеліти,
Наповняючи  простір
Ароматами  спритно,
Підіймаються  ритми,
Зігрівається  постіль.

***
Мудрий  вітер  мляво  чути,
Як  почуєш  -  не  забути!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054504
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2026
автор: Lana P.