Стою на то́му місці, де над школою
в дитинстві пролітали літаки.
Пов'язаний з місцями цими долею,
живу щасливий, небу завдяки.
А в пам'яті спливають наче спо́лохи
і Чо́ртове, і Гли́нське, і Десна...
Хоті́ївщина, По́гари, Одно́луки...
Сергі́ївщина, Гри́бне, Дубина́...
Депо, де на бугру стояла станція,
і ліс, якому я не знав кінця...
Редути, Вереміївщина, Франція —
у кров і душу вкраплені місця.
Коли так перед Господом стоятиму,
проситиму у Нього про одне:
щоб не віддав Він ворогу проклятому
багатство перелічене оте.
---
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054498
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2026
автор: Олександр Таратайко