Погане на дно осідає
важкими металами в пам'яті.
Мáбуть, для мене ти ртуть,
мірило для жаху і жару,
плацебо омріяне.
В моїй голові
між снігів твоє срібло,
як випар отруєний
дихання ранить повітрям.
Хтось вкрав твою дивну палітру,
мої кольори чорнобіліють.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2026
автор: Мертвий дуб