(спогади з печі)
Примари снів під вітру вий,
під снігові нічні завії,
буває вітер так завиє,
як страшний вурдалак старий,
пустим городом йдуть сніги,
у небі місяць холодіє,
а нам лишилася надія,
що ця зима не на віки,
що перетруситься на ніт
і морок цей, і ця пороша,
зими порве свої калоші,
народиться весна у світ.
02.01.26р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2026
автор: Микола Соболь