🕯️❄️🕯️❄️🕯️❄️🕯️❄️🕯️❄️🕯️❄️🕯️❄️🕯️
Горить воскова свіча
І хвої запах у кімнаті
Вже новорічний час настав
Годинник на стіні пробив дванадцять...
В каміні догоряє поліно...
Так серце чомусь защеміло,
А може це заплакала душа?
Бо не радіє вона святу.
Там за вікном іде війна
І вий повітряних тривог.
І гул ракет та писк шахеда.
Вибухи та постріли вогнем у небо...
Який вже рік? В крові моя країна.
В сльозах і мати, і дитина,
А десь в снігу, в окопі на передовій
Їх захищає батько, брат та син.
Ось вже випав перший сніг
І розтанув немов той зі свічки віск.
І новий рік не новий рік.
Лише турбот нескінчений потік...
Валентина Сойко (Онищук)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054463
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2026
автор: Онищук Валентина