***
У новорічну ніч я
Байдикував,
Бо коня не підкував
Та нісенітниці складав,
Але ти, Доля --
Підкову дала
То і зробилася гарна справа
І... тепер я його напуваю
З тим "Наполеоном",
Якого знаю,
Бо...
Він витримку має
Та себе муштрою
У пляшці тримає,
Але на Новий рік
Хлюпнувся в шклянку до дна
То і згубив того свого
Вогняного коня,
Якого я знайшов
На удачу,
Щоби їздити собі,
В задоволення -- на далеку
Дачу,
Де чудеса,..
Де лісовик буянить,
Бо жінка утекла,
А він так хвуліганить
Та.., лиш, подзвонить
Та кобіта, коротко -- йому
То й втихомирить він
Свою загублену підкову..,
А там до мене прибреде --
"На коника" сьорбнуть,
Як ще щось знайде... 🤣
___________________________
02.01.2026; Paris (Aurora) ======================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=============================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2026
автор: MAX-SABAREN