Ось і знов рік Новий прискакав на коні урочисто!
Розписав вітражі, загорнувши в зимовий наряд.
— Що з собою приніс? Знати нам не дано, товариство!
Певно згодом дістане секрети з таємних шухляд.
Рік старий відійшов, залишивши незлічені рани.
Нескінченні каскади ракетно-шахедних тривог.
А ми далі йдемо, попри мжичку і сірі тумани.
Попри терни війни і повітря уїдливий смог.
Знов на площі дідух і вогні на пухнастій ялинці!
Новорічні свята, незабутня Різдвяна хода.
Дух незламний несуть в рік Новий вольові українці
І лунають колядки, як символ надії й добра.
Тихо падає сніг на святково-яскраве убранство.
А у тиші нічній чути дзвони старих Дзиґарів.
Новорічної ночі підіймемо келихи, панство!
За родину, дітей, за бійців і за їх матерів!
Зичу радісних свят і подій незабутньо-веселих!
Рік Новий хай дарує казкові дива кожну мить!
Запанує хай мир і добробут у кожній оселі
Й на дорозі земній неодмінно нехай вам щастить!
01.01.2026 Л. Сахмак (Л. Сахарук-Маковей)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2026
автор: laura1