довгим у мороку хвилям півсили
мов порятунку почвар
знов зачаровано мнуть Коломбіни
білий в руках ненюфар
ми мимохідь промовляєм: Навзаєм! -
вогкому світу рядків
транс додаючи в жахливе похмілля
ока квітучих ставків
каву принесли - здригнулось залізо
у неосудній пітьмі
знов до занурень в причини і смисли
кличуть часу вартові
кажуть митцям що про вовка промовка
«фррр!» додаючи в життя
наче крізь ребра просунуту голку
у чарівне майбуття…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=7Wwom2AxVEg
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2026
автор: bloodredthorn