[youtube]https://youtu.be/zyszi4noU9U[/youtube]
Не відпускай мене прошу
Коли зберу тихенько речі
Коли свою сльозу змету
Ти затримай мене за плечі
Не відпускай мене прошу
Коли від себе я штовхаю
Коли кричу тобі що йду
Ти зупини мене благаю
Закрий мене у свої обійми
Не відпускай мене вгамуй
Не відпускай мене помилуй
Не відпускай хоч я прошу
Коли кажу що ти не мій
І що сама я стала інша
Я так прошу мені не вір
Я так прошу скажи що ближча
Не відпускай тобі кричу
Я вже себе цим покарала
І що мені так все легко
Не вір що я тобі казала
Закрий мене у свої обійми
Не відпускай мене вгамуй
Не відпускай мене ти милий
Не відпускай хоч я прошу
Не вір що стала я як скеля
Що сильна я і все планую
Мій кожен крок мов я в пустелі
Немов в агонії іду я
Я заморилась бути сильною
Візьми на руки відпусти
Візьми мене до себе рідною
Та не чіпай знов відпусти
Закрий мене у свої обійми
Не відпускай мене вгамуй
Не відпускай мене помилуй
Не відпускай хоч я прошу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054380
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2026
автор: Андрій Листопад