Помовчимо. Відпустимо цей рік.
Йому вже тісно на земних широтах,
У вавілонськім блуді та скорботах.
Здається, він до нас так і не звик.
Відпустимо і радощі, і біль.
Вони однаково, чомусь, лишають шрами,
Бо є для нас покутою й дарами,
І віддзеркаленням оманливих зусиль.
А з неба - сніг, як тло нових прозрінь.
Залишить рік лиш вірші на папері.
Святий Василь вже стукає у двері.
Помолимось. Обіймемось. Амінь!
31.12.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2025
автор: Вадим Димофф