Ти з нею зараз, знаю я цю тайну.
Чи це болить мені? Болить, звичайно.
Але я щастя, вір, тобі бажаю.
Бо ж як інакше? Я тебе кохаю!
Та хід мій млявий і без іскри – очі,
Без сонця ранки і без ватри ночі,
Без струму нерв і без сокири слово,
Бо мрія моя ранена – казкова.
Яка? Що ми побудем наодинці,
Як вийдуть з краю нашого ординці,
Й мені ти подаруєш без вагання
Хоча б один, та милий цвіт кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054347
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)