Я не люблю слухати рок і попсу
Тих, хто не співає ,а кричить на сцені.
Хто одягнув маску біснуватих - мару,
Як баби базарні гнуть теревені.
А пІсні є вірусні , від дядь крутих,-
Які , як голодні вовки в лісі ревуть.
Чомусь зачіпають серця у молодих,
Як в тумані без тепла сонця живуть.
Для одного сцена - блаженство ,святість
Для іншого поле , щоб зібрати бабло.
Хтось несе журбу, печаль ,а інший радість
Один король музики ,а інший - НЛО.
Якщо співак від Бога, не від поган
То золотий Голос наче кришталь дзвенить .
Він наче у Всесвіті музики титан
Запалює нам свято - блаженну мить.
Штампують на станку фабрику зірок
Виходять у дикий пляс, ці марсіанки.
Голос кричить, волає, харчить попсу ,рок
Йдуть у дикий пляс - амеби русалки.
Намальовані ляльки кралі - барбі
Показують штучні губи, лице і зад.
Накладають вії ,макіяж у фарбі
Немов п'яні, від музики їде дах.
Гублять себе у ореолі слави
Б'ються за корону королев, королів .
Забувають, хто вони ці гарні пави
Від заздрощів лиють всякий бруд , свій гнів.
Є співці - меломани , є від Бога.
Один співає серцем ,інший як дикун.
Знімає штани з себе душа небога
Любить хвалитись, що геній, цей крикун .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2025
автор: Чайківчанка